Волатильність валютного курсу на внутрішньому ринку поки-що не має ендогенних чинників для падіння. Тому його падіння до 4,9 - 4,7 грн. викликана виключно психологічним чинником та коливанням курсів на зовнішніх ринках.
Пояснення
В умовах, коли Нацбанк підтримує жорстку прив’язку валютного курсу (гривні) до долара на рівні 5,05, вітчизняному інвесторові нема чого боятися, оскільки в разі стрімкого падіння курсу долара на зовнішніх ринках, його прив’язка до гривні залишиться без змін, залишки любої валюти гарантовано викупить Нацбанк, курс на внутрішньому ринку залишиться без змін.
Через цю причину валютним ринкам в Україні (в парі гривня- долар США), нічого не загрожує, доки Нацбанк не відмовиться від своєї політики долара. В цій ситуації Нацбанку навіть вигідно демонструвати стабільність власної валюти.
Разом із цим будь-які різкі коливання курсу валюти на ринку вигідні спекулянтам, бо навіть незначні зміни валютного курсу в будь-яку сторону означатимуть для них значні прибутки. Вони можуть сміло купувати будь-яку валюту з валютної пари, що стала через волатильність більш дешевою і продавати її за обумовленою Нацбанком ціною (курсом). Так як Нацбанк заявив про фіксацію офіційного курсу, він автоматично заявив, що він став надійним покупцем/продавцем валюти за постійним курсом, яким би чином цей курс не змінився на ринку.
Відповідно, якщо Нацбанк заявить про зміни у своїй політиці до них відбудуться і зміни на валютному ринку. У цих умовах великої ваги набуває політика Нацбанку щодо формування очікувань населення та корпоративного сектора відносно власної політики. В обов’язковому порядку має бути пояснення як поточної ситуації, ризиків, загроз, так і можливого використання інструментів Нацбанку.
На жаль, Нацбанк поки-що не здійснює діяльності щодо формування очікувань, як це робиться в усьому світі, зокрема, Європейським Центробанком, ФРС та ін. Крім того, для населення і корпоративного сектора саме в таких кризових умовах важлива інформація про чинники та вірогідні зміни валютного курсу, а також інформація про вірогідні зміни економічної динаміки. Тому Нацбанк та Уряд мають не лише вдосконалювати свої зв’язки із громадськістю, але й підтримувати незалежні аналітичні агентства щодо прогнозної діяльності, тим самим вони б сприяли розвиткові ринку прогнозної та аналітичної продукції.
ІЕЕ
|
